Strona używa plików cookies więcej

Nauka

Wirtualny most Wrocław-Lwów cz. 6

Naukowcy z Instytutu Socjologii UWr wraz z Kolegium Dziekańskim Wydziału Nauk Społecznych wspólnie z socjologami, historykami i politologami z Uniwersytetu Lwowskiego stworzyli Wirtualny most Wrocław – Lwów. Jedną z form współpracy jest informowanie Państwa o tym, co się dzieje na Ukrainie. Inną formą współpracy jest pomoc materialna dla Lwowa, którą koordynuje Welcome Center Wydziału Nauk Społecznych. Oddajemy głos naukowcom z Ukrainy.

Łapan Tetiana
docentka Katedry Socjologii
Lwowski Uniwersytet Narodowy im. Iwana Franki
tetianalap@yahoo.com

Chymowycz Oksana
asystentka Katedry Socjologii
Lwowski Uniwersytet Narodowy im. Iwana Franki
o.khymovych@gmail.com

Badania dotyczące  bezpieczeństwa, ryzyka, przemocy, ludobójstwa, terroryzmu, nowych wyzwań związanych z wojną stanowią zespół zagadnień, które nie są novum w naukach socjologicznych (społeczno-humanistycznych). Były one analizowane w przeszłości, są przedmiotem zainteresowań badaczy obecnie, a także, jak wskazuje doświadczenie ukraińskie, będą coraz częściej analizowane w przyszłości, także w socjologii. Opracowań naukowych z zakresu badań wojny istnieje pokaźna liczba, pojawia się jednak pytanie, na które dość trudno odnaleźć racjonalną odpowiedź: dlaczego dotychczas powstałe, liczne tomy naukowych rozważań, niestety, nie okazały się przydatne i nie wykonały swojego podstawowego zadania – uniknięcia wojny oraz jej konsekwencji? Truizmem jest, że wojny towarzyszą ludzkości od zarania dziejów. Odwołując się do aktualnych wydarzeń zauważamy, że wojny nie tylko nie dezaktualizują się, lecz „ludzkie” okrucieństwa i zło przybierają nowe formy.

Jako socjologowie ukraińscy, w tym lwowscy, zastanawiamy się nad wydarzeniami wojny w Ukrainie. Oczywiście nasza pierwsza reakcja – wywołana wstrząsem, jaki przyniosły wydarzenia wojny rosyjsko-ukraińskiej – prowadzi do uzasadnionej idei o nowych, „wyrafinowanych” formach ludzkiego okrucieństwa (okrucieństwa patologicznego) i przemocy, o „ulepszonych” formach nieludzkich zachowań i terroru związanego z rosyjską okupacją miast Ukrainy. Idei, która pojawiła się w świetle informacji o popełnionych zbrodniach wojennych (o których już dowiedzieliśmy się – Bucha, Irpin, Gostomel i o których dowiemy się później, po zwycięstwie i całkowitym wyzwoleniu Ukrainy). Nie sposób pojąć, zrozumieć i wyjaśnić, dlaczego wojna przybiera coraz bardziej „subtelnie nieludzkie” formy, dlaczego morderstw dokonuje się z taką przyjemnością? Skąd bierze się to agresywne pragnienie przemocy? To są niezwykle trudne pytania, na które naukowcy nie uzyskali jeszcze właściwej odpowiedzi. Przychodzi  na myśl koncepcja Hannah Arendt o banalności zła, ale te i inne dzieła kanoniczne wymagają jednak modyfikacji.

Wiadomo, jak wojny zaczynają się, rozwijają i kończą. Jednak nie ma żadnego postępu w zapobieganiu im, w przestrzeganiu reguł wojny; wiedza okazuje się całkowicie bezsilna, jeśli idzie o działania prewencyjne, o powstrzymywanie wojen. Wszystko zostaje wyjaśnione ex post facto. Dzisiaj też nie udaje się zapobiec zbrodniom przeciwko ludzkości. Ogrom rozpraw jest poświęconych genezie  przemocy, terroryzmu i agresji – pytaniu, jakie siły motywują ludzi do wykonywania zbrodniczych rozkazów i sprawiają, że nie dostrzegają przy tym żadnej własnej winy. Widzimy, że nauka jest w tym przypadku bezsilna, że nie udaje się jej przezwyciężyć​​ „pieczęci anty-społeczności”, wrogości. Pojawia się również pytanie: czy zrobiono wszystko, aby na czas zatrzymać to „barbarzyństwo”?

Po przeanalizowaniu współczesnych badań socjologicznych, dotyczących zagadnień związanych z wojną rosyjsko-ukraińską, można jedynie cząstkowo, a nie całościowo i kompleksowo, problematyzować kwestie wojny. Większość badań prowadzonych podczas wojny ujawnia tylko niektóre aspekty tego problemu. Dlatego najważniejszymi tematami w czasie wojny jest nastawienie wobec Sił Zbrojnych Ukrainy, ocena/poparcie prezydenta i rządu, gotowość do obrony państwa, stopień przystosowania Ukraińców do wojny, kwestie językowe, religijne i inne. Wykaz badań prowadzonych od początku wielkiej inwazji Rosji na Ukrainę został przedstawiony w Tabeli nr 1[1].

Tabela nr 1.

Tematyka, czas oraz ośrodki, które przeprowadziły badania w Ukrainie od początku agresji rosyjskiej

Nr  Tematy i problematyka badań Data badań Ośrodek
1 Ogólnokrajowe badanie ”Ukraina w warunkach wojny” (ocena poziomu zaufaniu wobec sił zbrojnych, wsparcie działań prezydenta). 26-27.02.2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”
2 Ogólnokrajowe badanie ”Ukraina w warunkach wojny” (ocena sytuacji, ocena sił armii ukraińskiej, gotowość obywateli do obrony, ukierunkowania polityki zagranicznej). 1.03. 2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”
3 Ocena winy narodów Rosji i Białorusi. 1.03. 2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”
4 Pierwsza faza badań opinii publicznej w czasie wojny (nastawienie wobec rosjan, wina rosjan, utrzymywanie kontaktów z rosjanami, popieranie działań Putina, ocena działań władzy, scenariusze rozwoju wydarzeń). 3-4. 03.2022 r. Info Sapiens
5 Ocena międzynarodowego wsparcia Ukrainy. 8-9.03.2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”
6 Ocena sytuacji w Ukrainie (sprzeciw narodowy, nastawienie wobec cerkwi rosyjskiej, relacje z rosjanami). 8-9.03.2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”
7 Czwarte ogólnokrajowe badanie Ukraińców w warunkach wojny (ocena sytuacji, ocena zamiarów rosji i reakcja Ukraińców, poparcie przystąpienia do NATO). 12-13.03.2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”
8 Pierwsza fala badań opinii publicznej w czasie wojny (nastawienie wobec rosjan, wina rosjan, utrzymywanie kontaktów z rosjanami, popieranie działań Putina, ocena działań władzy, scenariusze rozwoju wydarzeń). 14-15.03.2022 r. Info Sapiens
9 Piąte ogólnokrajowe badanie: Ukraina w warunkach wojny (ocena sytuacji, przekonanie o zwycięstwie, zagrożenia, sytuacje kryzysowe, nastawienie wobec państw, rozmowy z rosją, sojusze wojskowe). 18.03.2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”
10 Szóste ogólnokrajowe badanie: adaptacja Ukraińców w warunkach wojny (odbudowa Ukrainy po wojnie, sytuacja ekonomiczna ludności, adaptacja do życia w czasie wojny, sytuacje kryzysowe w czasie wojny, plany „na życie po wojnie”, komunikacja w czasie wojny). 19.03.2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”
11 Szóste ogólnonarodowe badanie: kwestie językowe w Ukrainie (tożsamość językowa, posługiwanie się językiem w życiu codziennym, status języka ukraińskiego i rosyjskiego). 19.03.2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”
12 Monitoring „Badanie dostępności ukraińskich książek za granicą”. 23 .03.2022 r. Info Sapiens
13 Ogólnokrajowe badanie „Omnibus” (czy Ukraińcy planują powrót po zakończeniu wojny, kwestie religijne, sytuacja ekonomiczna, preferencje polityczne). 24-28.03.2022 r. Info Sapiens
14 Trzecia fala badań opinii publicznej w czasie wojny (nastawienie wobec rosjan, wina rosjan, podtrzymanie kontaktów z rosjanami, poparcie dla decyzji Putina, ocena działań władzy, scenariusze rozwoju wydarzeń). 28-29.03.2022 r. Info Sapiens
15 Siódme ogólnokrajowe badanie: Ukraina w warunkach wojny (ocena sytuacji, przekonanie o zwycięstwie, sympatie wobec partnerów zagranicznych). Socjologiczna Grupa „Rating”
16 Uchodźcy ukraińscy, nastroje i oceny (społeczny portret uchodźcy, kwestia językowa, wsparcie, ocena działań władz ukraińskich i rosyjskich, ocena pomocy zagranicznej, szanse na zwycięstwo). 15.03–1.04.2022 r. Ukraińskie Centrum Ekonomicznych i Politycznych Badań im. O. Razumkowa
17 Miesiąc wytrwałości (dobrostan Ukrainców w warunkach wojny, zmiana miejsca zamieszkania i zmiany życiowe, sposoby wsparcia i super-bohaterowie wojny, krewni z rosji i ich stanowisko wobec wojny oraz ograniczenia w komunikacji, memy podnoszące nastrój). Marzec 2022 r. Factum Group Ukraine
18 Ósme badanie ogólnokrajowe: Ukraina w warunkach wojny (ogólne nastroje, tożsamość narodowa, narodowy opór, sytuacja ekonomiczna ludności, funkcjonowanie miast, wspieranie inicjatyw społecznych, kwestia cerkwi). 6.04.2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”
19 Ósme badanie ogólnokrajowe: psychologiczne markery wojny (adaptacja do sytuacji stresowej, poziom siły życiowej, poziom wyczerpania psychicznego). 6.04.2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”
20 Ukraińcy a wojna (skala migracji, kontakty z przyjaciółmi i krewnymi z rosji, źrodła motywacji Ukraińców, wiara w zwycięstwo Ukrainy, Ukraińcy zwracają się do Ukrainców). 9-11.04.2022 r. Instytut Socjologii Akademii Nauk Ukrainy, ukraiński panel badawczy „Własne zdanie” centrum Research.ua
21 Omnibus (badanie postaw Ukraińców wobec samych siebie oraz wobec rosjan: możliwości napisania do zwykłych Rosjan/Ukraińców, co by napisali, wina rosjan w inwazji na Ukrainę, współczucie wobec obywateli, poparcie/brak poparcia inwazji na Ukrainę, czy zwykli obywatele ponoszą odpowiedzialność za operację wojskową w Ukrainie). 10-18.04.2022r. Info Sapiens
22 Dziewiąte badanie ogólnokrajowe: problemy społeczno-ekonomiczne w czasie wojny, ocena partnerstwa międzynarodowego (zmiana miejsca zamieszkania, powrót do domu, obecność/brak zatrudnienia, ocena inicjatywy „Ogrody Zwycięstwa”, posiadanie działki i inicjatywa urządzenia ogródka, obchody Wielkanocy, pomoc międzynarodowa, nastawienie wobec liderów międzynarodowych). 26.04.2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”
23 Dziesiąte badanie ogólnokrajowe: Ideologiczne markery wojny (odbiór obchodów 9 maja, pamięć historyczna II wojny światowej, stosunek wobec obrońców Ukrainy, nastawienie do postaci historycznych, demontaż symboli totalitaryzmu, nastawienie wobec przedstawicieli rożnych narodowości, kwestia języka). 27.04.2022 r. Socjologiczna Grupa „Rating”

Z jednej strony nie sposób zakwestionować nadzwyczajnego znaczenia wszystkich przeprowadzonych badań socjologicznych. Z drugiej zaś strony niezbędne jest zaakcentowanie tego, że takie cząstkowe lub wieloaspektowe empiryczne badania socjologiczne nie mogą stanowić jedynej podstawy dla kompleksowego i systemowego rozumienia współczesnej wojny jako zjawiska dużej skali. Poza tym badania te i kolejne nie dadzą możliwości  konceptualizacji problematyki wojny (wypracowania nowego teoretycznego i metodologicznego rozumienia wojny), ponieważ nie stwarzają warunków do pogłębionego badania specyfiki wojny, jej wielowektorowości, wielowątkowości oraz wielowymiarowego charakteru. Jesteśmy na początkowym etapie badań przedstawionej problematyki.

Dzisiaj, jak nigdy dotąd, kwestia wojny stała się kluczową w analizach socjologów, politologów, historyków, ekonomistów, psychologów, ekspertów stosunków międzynarodowych w naszym kraju oraz za granicą. Badacze traktują wojnę jako najistotniejszy problem w polu swoich zainteresowań badawczych. Otóż powstaje pytanie: jakie konkretnie zagadnienia powinien analizować socjolog w czasie wojny, co dokładnie powinno być podmiotem i przedmiotem analizy dla współczesnej socjologii? Chcemy poczynić szereg ważnych, według naszych przekonań, uwag dotyczących podziału badań nad problematyką militaryzmu w socjologii wojny i pokoju oraz socjologii armii/wojska. Dla większej przejrzystości konieczne jest rozdzielenie i określenie z jednej strony, kwestii cywilnych w czasie wojny, z drugiej spraw o wyłącznej kompetencji wojskowej. Poza tym, socjologia wojny i socjologia armii powinny uwzględnić, oprócz bezpośrednio militarnego kontekstu, także społeczny aspekt badań, w których uwzględnia się zdanie i refleksje zawodowych żołnierzy na temat procesów transformacji w społeczeństwie, a osoby cywilne mają możliwość prowadzenia analiz militarnych; wówczas istniałaby możliwość stałej wymiany poglądów na temat roli instytucji wojskowych w społeczeństwie oraz rozwoju społeczeństwa obywatelskiego. Zaproponowane kierunki badań mogą być jedynie wskazówką dla przyszłej praktyki badawczej  i analizy.

 Źródła:

  1. “Рейтинг”. [Ocena] URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/
  2. Info Sapiens/ URL: https://sapiens.com.ua/
  3. Українського центру економічних і політичних дослідженьімені О. Разумкова. [Ukraińskie Centrum Studiów Ekonomicznych i Politycznych im. O. Razumkowa] URL: https://razumkov.org.ua/
  4. Factum Group Ukraine. URL: https://factum-ua.com/
  5. Інститут соціології НАН України.[Instytut Socjologii Narodowej Akademii Nauk Ukrainy.] URL: https://i-soc.com.ua/ua/news/ukrainci-ta-vijna

[1] Socjologiczne badania problemów Operacji Antyterrorystycznej – Operacji Sił Połączonych w okresie 2014– 2021 r.


Лапан Тетяна Дмитрівна,
доцент кафедри соціології
Львівського національного університету імені Івана Франка
tetianalap@yahoo.com

Химович Оксана Степанівна,
асистент кафедри соціології
Львівського національного університету імені Івана Франка
o.khymovych@gmail.com

Дослідження питань безпеки, ризиків, насилля, геноциду, терору, нових викликів, пов’язаних з війною, – це комплекс проблем, який, очевидно, не є новим у соціальних (соціо-гуманітарних)  науках. Вони аналізувалися, аналізуються і, як показує наш український досвід, будуть аналізуватися у подальшому все частіше, зокрема, і сучасною соціологією. Науково опрацьованого матеріалу щодо питань війни є достатньо велика кількість, але постає запитання, на яке так важко знайти хоча б якесь раціональне пояснення: чому усі ці томи написаних наукових розвідок, на жаль, не прислужилися і не виконали свого основного призначення – превентивного уникнення війни з усіма її наслідками? Безперечно, війни супроводжують людство впродовж історичного існування. Як з’ясовується сьогодні, війни не лише не втрачають своєї актуальності, а лише набирають нових форм «людської» жорстокості і нових форм зла.

Ми рефлексуємо, як українські / львівські соціологи щодо подій війни в Україні. Очевидно, перша наша реакція шоковості від подій російсько-української війни приводить до цілком слушної думки про нові, «вишукані» форми людської жорстокості (патологічної жорстокості) і насилля, «удосконалені» форми нелюдської поведінки і терору, які пов’язані з російською окупацією українських міст (про воєнні злочини, які були вчинені, про які ми дізналися зараз – Буча, Ірпінь, Гостомель) і про які ще дізнаємося згодом після перемоги і повного звільнення території України. Жодним чином неможливо осягнути, зрозуміти і пояснити, чому далі війна отримує все більш «витончено нелюдських» форм, чому здійснюються вбивства з такою насолодою? Звідкіля береться це агресивне бажання насилля? Це вкрай складне запитання, яке поки що не отримало належної відповіді серед науковців. Пригадується концепція банальності зла Ганни Арендт; ця та інші канонічні праці вимагають свого осучаснення.

Детально відомо, як починаються, розгортаються та завершуються війни. І жодного прогресу в їх запобіганні, жодного поступу у дотриманні правил ведення війни; повна безсилість наук щодо превентивних стримувань початку війн. Все пояснюється постфактум. І так і не вдається, на сьогодні, запобігти злочинам проти людяності. Так багато різноманітної літератури присвячено питанням породження насилля, тероризму і агресії, – питанню, які сили спонукають людей виконувати злочинні накази і не бачити за собою жодної вини. Приходить усвідомлення того, що тут наука безсила, що усе це «тавро антисоціальності», ворожості неможливо подолати. Однак з’являється і думка про те, чи все було зроблено для того, щоб це «варварство» вчасно зупинити.

Проаналізувавши сучасні соціологічні дослідження із питань, пов’язаних з російсько-українською війною, можна наразі лише частково, а не системно і комплексно проблематизувати питання війни. Більшість досліджень, проведених за час всієї широкомасштабної війни, розкривають лише певні аспекти проблеми. Відтак, найактуальнішими темами в час війни є питання ставлення до Збройних сил України, оцінка / підтримка діяльності президента та влади, готовність захищати державу, ступінь адаптованості українців до умов війни, мовне та релігійні питання тощо. Результати проведених досліджень від початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну представлені в Таблиці 1[1].

Таблиця 1.

Тематика, час та компанії, які провели дослідження в Україні з початком широкомасштабної війни

Теми та проблематики досліджень Час проведення Компанія 
1 Загальнонаціональне опитування: Україна в умовах війни (оцінка рівня довіри до збройних сил, підтримка дій президента) 26-27.02.2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
2 Загальнонаціональне опитування: Україна в умовах війни (оцінка ситуації, оцінка потужності сил української армії, готовність громадян до захисту, зовнішньополітичні орієнтири ) 1.03. 2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
3 Оцінка провини народів Росії та Білорусі 1.03. 2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
4 Перша хвиля дослідження громадської думки під час війни. (ставлення до росіян, вина росіян, підтримка контактів з росіянами, підтримка дій Путіна, оцінка дій влади, сценарії розвитку подій) 3-4. 03.2022 р. Info Sapiens
5 Оцінка міжнародної підтримки України 8-9.03.2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
6 Оцінка ситуації в Україні (народний спротив, ставлення до російської церкви, стосунки з росіянами) 8-9.03.2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
7 Четверте загальнонаціональне опитування українців в умовах війни (оцінка ситуації, оцінка намірів Росії та реакції українців, підтримка вступу в НАТО) 12-13.03.2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
8 Перша хвиля дослідження громадської думки під час війни (ставлення до росіян, вина росіян, підтримка контактів з росіянами, підтримка дій Путіна, оцінка дій влади, сценарії розвитку подій) 14-15.03.2022 р. Info Sapiens
9 П’яте загальнонаціональне опитування: Україна в умовах війни (оцінка ситуації, впевненість в перемозі, загроза кризових ситуацій, ставлення до країн, переговори з Росією, військові союзи) 18.03.2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
10 Шосте загальнонаціональне опитування: адаптація українців до умов війни (відбудова України після війни, економічне становище населення, адаптація до життя під час війни, кризові ситуації під час війни, плани на “життя після війни”, комунікація під час війни) 19 .03.2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
11 Шосте загальнонаціональне опитування: мовне питання в Україні (мовна самоідентифікація, використання мов у побуті,  статус української та російської мов) 19.03.2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
12 Моніторинг “Дослідження доступності української книги за кордоном” 23 .03.2022 р. Info Sapiens
13 Всеукраїнське опитування “Омнібус” (чи планують українці повертатися по закінченню війни, релігійні питання, економічне становище, політичні уподобання) 24-28.03.2022 р. Info Sapiens
14 Третя хвиля дослідження громадської думки під час війни (ставлення до росіян, вина росіян, підтримка контактів з росіянами, підтримка дій Путіна, оцінка дій влади, сценарії розвитку подій) 28-29.03.2022 р. Info Sapiens
15 Сьоме загальнонаціональне опитування: Україна в умовах війни (оцінка ситуації, впевненість в перемозі, зовнішньополітичні симпатії) 30-31.03.2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
16 Українські біженці настрої та оцінки (соціальний портрет біженця, мовне питання, отримання допомоги, оцінка дій української та російських влад, оцінка зовнішньополітичної допомоги, шанси на перемогу) 15.03–1.04.2022 р. Український центр економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова
17 Місяць незламності (індекс самопочуття українців в умовах війни, переїзд і життєві зміни, способи підбадьорення та супергерої війни, родичі з росії: їх позиція у війні та обмеження в спілкуванні, меми для настрою) Березень 2022 р. Factum Group Ukraine
18 Восьме загальнонаціональне опитування: Україна в умовах війни (загальні настої, національна ідентичність, народний супротив, економічне становище населення, функціонування міст, підтримка громадських ініціатив, питання церкви) 6.04.2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
19 Восьме загальнонаціональне опитування: психологічні маркери війни (адаптація до стресових станів, рівень життєстійкості, рівень психологічного виснаження) 6.04.2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
20 Українці та війна (масштаби міграції, спілкування з друзями та родичами з рф, джерела мотивації українців, віра в перемогу України, українці звертаються до українців) 9-11.04.2022 р. Інститут соціології Академії наук України, українська дослідницька панель “Власна думка” компанії Research.ua
21 Омнібус (дослідження ставлення один до одного українців та росіян: можливість написати простим росіянам/українцям, то що б написали, вина росіян у вторгненні в Україну, співчуття до громадян, підтримка/не підтримка вторгнення на територію України, чи несуть відповідальність прості громадяни за за військову операцію в Україні ) 10-18.04.2022р. Info Sapiens
22 Дев’яте загальнонаціональне опитування: соціально-економічні проблеми під час війни, оцінки міжнародного партнерства (зміна місця проживання, повернення додому, наявність/відсутність роботи, оцінка ініціативи “Сади перемоги”, питання щодо наявності земельної ділянки та ініціативи посадки “горОду”, святкування Великодня, міжнародна допомога, ставлення до міжнародних лідерів) 26.04.2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”
23 Десяте загальнонаціональне опитування: Ідеологічні маркери війни (сприйняття свята 9 травня, історична пам’ять про Другу світову, ставлення до захисників України, ставлення до історичних постатей, демонтаж символів тоталітаризму, ставлення до національностей, мовне питання). 27.04.2022 р. Соціологічна група “Рейтинг”

З одного боку, надзвичайну важливість усіх проведених соціологічних досліджень не можна заперечити. Але, з іншого, також потрібно акцентувати увагу на  розумінні того, що, на жаль, такі часткові чи різноаспектні емпіричні соціологічні дослідження не можуть стати єдиною основою для більш комплексного і системного розуміння сучасної війни як широкомасштабного явища. Крім цього, вони і в подальшому не нададуть змоги концептуалізувати проблематику війни (вийти на розпрацювання нового теоретико-методологічного рівня розуміння війни), бо не створюють можливості більш глибокого дослідження особливостей війни, її специфіки, багатовекторності, багаторівневості і багатовимірності. І тут ми лише на початку у дослідженні цієї проблематики.

Сьогодні, як ніколи раніше до цього, питання війни стало ключовим для аналізу соціологів, політологів, істориків, економістів, психологів, міжнародників у нашій країні та поза її межами. Усі актуалізують війну як найвагомішу проблему у полі своїх дослідницьких інтересів. Отже, з’являється питання: що саме і яку проблематику соціолог має аналізувати у війні, що саме у війні є предметом і об’єктом аналізу сучасної соціології? Ми б хотіли внести низку важливих, на наш погляд, зауважень, розподілу дослідження мілітарної проблематики у соціології війни і миру та соціології армії/ війська. А також для чіткішого розуміння варто одразу розподілити  і визначити, з одного боку, цивільні питання у війні і, з другого, питання виключно військової компетенції. Крім того, соціологія війни і соціологія армії мала б отримати, окрім чисто мілітарного контексту, і соціальний аспект досліджень, де б кадрові військові були залучені до рефлексій щодо процесів соціальних трансформацій у суспільстві, а цивільні особи також отримали  можливість здійснювати мілітарну аналітику; де б відбувався постійний обмін думками щодо ролі військових інституцій у суспільстві і розвитку громадянського суспільства. Запропоновані напрямки можуть бути лише орієнтиром для подальшої дослідницької практики та аналітики.

 Джерела:

  1. Сайт Соціологічної групи “Рейтинг”. URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/
  2. Сайт компанії Info Sapiens/ URL: https://sapiens.com.ua/
  3. Сайт Українського центру економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова. URL: https://razumkov.org.ua/
  4. Сайт компанії Factum Group Ukraine. URL: https://factum-ua.com/
  5. Сайт Інституту соціології НАН України. URL: https://i-soc.com.ua/ua/news/ukrainci-ta-vijna

[1] Соціологічні дослідження проблеми АТО-ООС були здійснені в Україні у період 2014-2021 рр.

Dodane przez: Maria Kozan

6 cze 2022

ostatnia modyfikacja: 6 cze 2022